Сезонна підготовка авто – річ необхідна. Впоравшись із зимовою експлуатацією, багато водіїв обмежуються банальним чищенням салону і зміною гуми, вважаючи, що більш ретельна підготовка авто – зайва трата грошей, але насправді, це далеко не так, пише www.avtovzglyad.ru.

Більшість водіїв вважає, що питання підготовки авто до літньої експлуатації – міф, запущений прагнуть до легких грошей сервісменами. Спробуємо розібратися, чи так це і чи правда, що будь-який автомобіліст здатний відтворити необхідний комплекс заходу своїми силами.
Отже, почнемо. Перше, про що потрібно задуматися – здоров’я двигуна. Заміна моторного мастила – тільки початок. І це не обов’язковий пункт комплексу, як, власне, і повноцінне ТО. Якщо час зміни не прийшов, особливого сенсу в цьому немає.

Куди важливіше – стан повітряного і салонного фільтрів. Обидва відносяться до категорії копійчаних витратних матеріалів, однак це той випадок, коли краще бути занадто обережним, ніж недогледіти. Повітряний фільтр, наприклад, надає прямий вплив на якість роботи систем сумішоутворення і займання. До того ж, продовжує життя моторному мастилу. Салонний же фільтр покликаний очищати те, чим ви дихаєте. Якщо авто обладнане кондиціонером, його чистота в буквальному сенсі стає запорукою здоров’я і водія, і пасажирів.

Другий пункт стосується інспекції роликів і ременів. Починаючи з системи ГРМ (якщо у вас, звичайно, не ланцюговий привід) і закінчуючи привідними ременями навісного обладнання. До чого призводить обрив або перескок першого, пояснювати, сподіваємося, зайве. Втім, обрив і прослизання другого надалі також обіцяє масу «задоволень».

Проблема в тому, що робити все це доведеться, як мінімум, у власному гаражі, а через брак такого – в автосервісі. Дилерському або просто знайомому – не так вже й важливо. Важливо інше, визначити на око ресурс ременів новачок не зможе. Якщо він взагалі буде в змозі дістатися хоча б до одного з них.

До слова, заїзд в сервіс дозволить також оцінити стан різних прокладок і гумових з’єднань. Розводи масла і антифризу на зимовій пилюці видно, що називається, неозброєним оком, як, власне, і джерело їх появи.

Третій етап – радіатори. Про те, що теплообмінники потрібно утримувати в чистоті, пам’ятають не всі, а в спеку спантеличено дивляться під капот, намагаючись зрозуміти, чому їх авто раптом «закипіло». Цю процедуру знову ж таки краще довірити сервісменам, бо в більшості випадків, без часткового розбирання підкапотного простору радіатор не помити. Тим більше, якщо їх два (двигун і кондиціонер).

Ось профілактичною заміною акумулятора, напевно, можна знехтувати, хоча багато фахівців на цьому хіба що не наполягають. Зрозуміло, якщо АКБ вже на останньому подиху, заїхати в магазин, мабуть, все-таки варто, але міняти цілком живу батарею на нову – відверте марнотратство. Якщо на те пішло, при перших же симптомах збою акумулятора потрібно не за новим бігти, а вивчити стан клем. Можливо проблема вирішиться банальним чищенням клем і нанесенням на них спеціального мастила. Не зайвим у такому випадку буде перевірити і контакт маси на двигуні (з ним потрібно зробити те ж саме). Найчастіше, саме він є винуватцем більшості акумуляторних бід.

Четвертий пункт у цьому списку – інспекція всіх робочих рідин – гальмівна і антифриз. По суті, влітку вони впливають на безпеку куди сильніше, ніж взимку. І якщо сильно розбавлена ​​охолоджуюча рідина призведе до банального «самовару», закипання, і залишить водія без гальм.

І ту, і іншу, до речі, потрібно міняти не рідше, ніж раз на два роки. Оскільки гальмівна рідина вкрай гігроскопічна, а антифриз схильний до повільного «википання» і поступової зміни хімічного складу (що призводить до передчасного руйнування гумових елементів і корозії металевих) .

П’яте – кондиціонер. У якихось авто його, зрозуміло, зроду не було, але в більшості іномарок він все ж таки присутній. І поки він працює про нього ніхто й не згадує, хоча ця система потребує не менш регулярного обслуговування..

Отже, що потрібно зробити. По-перше, перевірити працює вона чи ні. Зажевріла кнопочка на центральній консолі нічого не дасть – дочекайтеся, поки з дефлекторів не піде холодне, явно кондиціоноване повітря. У ряді випадків, до речі, для цього доведеться проїхати кілька кілометрів. Якщо система все-таки працює, наступним етапом є перевірка рівня холодоагенту (недолік веде до прискореного зносу компресора, який у спеку буде молотити практично постійно), а також антибактеріальна обробка. Запах – наслідок розмноження бактерій на поверхні випарника. Саме від них, власне, і треба позбутися.

В принципі, її можна провести самостійно. Для цього зазвичай використовують або спеціальну автохімію, або банальний хлоргексидин (або склад, створений на його основі), що продається в будь-якій аптеці. Щоправда, його знадобиться досить багато. Питання в тому, чи знаєте ви, де у вашому авто розташований випарник?

Ну і фінальний акорд – перевірка ходової. Зима – суворе випробування для будь-якого гумового виробу, в тому числі і для сайлентблоків, і для захисних кожухів. Витратити 20 хвилин і 400 гривень на діагностику – куди дешевше, ніж мати проблеми, які згодом обійдуться дорожче. Та й на рульову розхитані шарніри впливають не найкращим чином, не кажучи про підшипники на ступицях.

І, до речі, не забудьте нормально відбалансувати літні колеса. Дисбаланс в якісь 40-60 грам на швидкості можна порівняти з боковим ударом кувалди по шині. який наноситься з частотою 5 ударів в секунду. Як довго проживе підвіска такого авто?

Від Dart-Vasia

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *