Запорізький автозавод (ЗАЗ) прославився малолітражнии “Запорожцем” – найдоступнішим автомобілем в СРСР. У 60-70-ті роки ЗАЗ був сучасним, добре оснащеним, за мірками радянського автопрому, підприємством, пише obozrevatel.com.

152010_900

До моменту випуску першого автомобіля історія заводу налічувала майже 100 років. Він виріс з майстерень, заснованих голландцем Я. Коопом в Запоріжжі в 1863 році, всього через два роки після скасування в Росії кріпосного права.

У 1921 році, у вже за радянської влади, завод отримав нове ім’я – “Комунар”. У середині 50-х років тут випускали комбайни та жатки.

Офіційно запорізький завод став автомобільним в листопаді 1958 після відповідної постанови Ради міністрів СРСР. Але насправді його майбутня спеціалізація визначилася ще в 1956 році, коли МЗМА і НАМІ отримали технічне завдання на розробку мікролітражного автомобіля для виробництва в Запоріжжі.

Завод сільськогосподарських машин, директором якого став Т.Є. Гобелко, наприкінці 50-х років був кардинально реконструйований.

Для виробництва автомобілів зводили нові цехи, в нові будівлі в’їхали Конструкторсько-експериментальний відділ та Відділ головного технолога. В новеньких приміщеннях розмістилися устаткування і оснащення для штампування, зварювання і фарбування кузовів, було збудоване ливарне виробництво, освоєна точна механічна обробка складних деталей. Безтіньова камера сушки фарбованих кузовів.

Розташування автомобілів поперек конвеєра заощаджувало місце і дозволяло збирати декілька вузлів одночасно. Пофарбовані кузови сушили в безтіньовий камерах.

За проектом ступінь автоматизації виробництва повинен була досягати 94% – небачена цифра для радянських автомобільних заводів 60-х років. Механізувалось розвантаження тягачів з напівпричепами, що привозили силові агрегати за 130 км з Мелітополя, автоматизувалась подача деталей на конвеєр, для управління виробництвом було створено навіть внутрішньозаводське телебачення.
Наприкінці 1960 року з конвеєра зійшли перші серійні ЗАЗ-965.

Тим часом конструктори розробляли сімейство мікролітражних автомобілів. Їх доля склалася непросто. Випуск вантажопасажирського ЗАЗ-969 і військового ТПК ЗАЗ-967 був освоєний машинобудівним заводом у Луцьку (ЛуАЗ), але підготовка виробництва зайняла ще не один рік. Автобус, фургон і пікап ЗАЗ-970, спрощений відкритий ЗАЗ-971 так і залишилися дослідними зразками. Розроблений для них двигун збільшеного до 887 см3 літражу ідеально підійшов для базової моделі “Запорожця”, яка з новим мотором отримала індекс ЗАЗ-965А.

152230_900

У I960 році стартували роботи над перспективною моделлю – “Запорожцем” 1964 року. Пошуком форм керував художник-конструктор Ю.В. Данилов. Твердження, що дизайн автомобіля ЗАЗ-966 “скопійований” з NSU Prinz, не відповідає дійсності – воно повністю спростовано документами, спогадами ветеранів ЗАЗу і НАМИ.

Передсерійний зразок автомобіля ЗАЗ-966 (1960-ті роки)
Передсерійний зразок автомобіля ЗАЗ-966 (1960-ті роки)

Автомобіль NSU Prinz не проходив випробувань в СРСР, членування і конструкція вузлів його кузова не має нічого спільного з кузовом ЗАЗ-966, а головне, перший дослідний зразок ЗАЗ-966 побачив світ ще до того, як дебютувала відповідна серія NSU Prinz.

На конвеєр ЗАЗ-966 потрапив тільки в 1967 році, зате на наступний рік отримав новий 40-сильний мелітопольський двигун такого ж робочого об’єму (1198 см3), як у 8АЗ-2101. Припинення випуску добре зарекомендованого ЗАЗ-965А засмутило автолюбителів, які втратили доступний автомобіль. Незабаром за голову схопилися і фахівці – попит на ЗАЗ-966 на експортних ринках виявився в багато разів нижчим, ніж на модифікації ЗАЗ-965.

Модернізація нової моделі проходила в 70-х роках. Але ні оновлений ЗАЗ-968, ні “люкс” ЗАЗ-968А, ні “Запорожець наступного покоління ЗАЗ-968М, доведений до відповідності всім європейським нормам, не повернули марці колишню популярність і увагу зарубіжного покупця. Зате на внутрішньому ринку “Запорожець” користувався ажіотажним попитом – як найдешевший автомобіль. Крім того, завод отримував стабільне замовлення від органів соціального забезпечення на автомобілі для інвалідів, які збирали прямо на головному конвеєрі.

Для цих машин ще в 60-і роки спільно з НАМІ було розроблено електромагнітне автоматичне зчеплення.

Новий головний конструктор ЗАЗу Володимир Петрович Стешенко захистив дисертацію за темою передньопривідних автомобілів. Дослідний зразок передньопривідного автомобіля ЗАЗ-1102 (1978 рік) і став кандидатом технічних наук. З 1969 року в експериментальному цеху заводу будувалися дослідні зразки автомобілів з передніми ведучими колесами і поперечним розташуванням рядного двигуна рідинного охолодження. Прототипи з різними кузовами і агрегатами об’єднував індекс ЗАЗ-1102.

Дослідний зразок ЗАЗ-1102. 1978 рік
Дослідний зразок ЗАЗ-1102. 1978 рік

До кінця 70-х років був визначений остаточний варіант цієї машини. Вона отримала трьохдверний кузов хетчбек.

Але оскільки Міністерство автомобільної промисловості СРСР направило основне фінансування на освоєння аналогічного автомобіля Волзьким автозаводом, серійний випуск ЗАЗ-1102 “Таврія” розпочався тільки в 1987 році. При різних компонуванні і конструкції агрегатів автомобілі “Запорожець” і “Таврія” довгий час випускалися паралельно – попит на обидві моделі був стабільно високим.

Після розпаду СРСР Запорізький завод виявився відрізаним від основних ринків збуту державними кордонами. В результаті навесні 1994 року “Запорожець” ЗАЗ-968М довелося зняти з виробництва.

Сімейство “Таврії”, незважаючи на економічні труднощі та неодноразову зміну власників заводу, протрималося на конвеєрі до середини 2000-х років.

Від Dart-Vasia

Один коментар до “Тридцятиріччя процвітання легендарного ЗАЗу”
  1. У меня было 3 “Таврии” в разное время: 1991 г.в., 2004 г.в. и 2007 г.в. (инжекторная), которая и посей день у меня (как запасной автомобиль) для работы и “прошвырнуться по-быстрому”. Очень хорошая машинка, ей-бы ещё европейского качества сборки- цены-бы не было!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *