У цього забавного витрішкуватого міні-бару на коліщатках, як це не смішно – авіаційні корені. Конструктор цього транспортного засобу, Джеймс Вернон Мартін, багато років займався проблемами аеродинаміки.

Він з плеяди тих конструкторів, хто після Першої світової війни “спустилися з небес на землю”, але принесли небеса з собою – таких як Вуазен і Фарман у Франції, Ярай і Румплер в Німеччині. Жоден з його автомобільних проектів не дістався до серійного виробництва, але свій слід в історії вони залишили.

Цей фанерний пуголовок Martin Stationette – одна з останніх робіт конструктора. Машина була представлена в 1954 році на World Motor Sports Show в нью-йоркському Madison Square Garden, як “Американський економічний автомобіль майбутнього”. Конструкція заради дешевизни була спрощена до примітивності: кузов з фанери на дерев’яному каркасі, матер’яний дах, навіть підвіски коліс були відсутні. Побудований прототип був нью-йоркською компанією Commonwealth Research Corp.

Природно, що в нестримно багатіючій після Другої світовій Америці примітивна шайтан-гарба нічого, окрім усмішок, не викликала. А ось обличчя конструктора заслуговує розповіді. Хоч сценарій по цьому пиши!

Martin Stationette ‘1950 Конструктор стоїть поряд з ним:

001

Народився Джеймс Вернон Мартін в Чикаго в 1883 році. В сімнадцять років записався в торговий флот і десять років звідував моря і океани, після чого в 1908 поступив в Гарвард, вивчати астрономію. Там він зацікавився авіацією, організував льотне суспільство Harvard Aeronautical Society, брав активну участь в проектуванні і спорудженні біплана-“безхвостки” з штовхаючим гвинтом “Гарвард-1”. У 1911 році він перебирається в Англію і вступає там до льотної школи Клода Грем-Уайта (Claude Graham-White), з яким здружився в Америці.
Незабаром він сам стає авіаінструктором на лондонському аеродромі, вивчивши немало майбутніх асів Першої світової. У Англії він одружується. Його дружиною стала чарівна Лілі Ірвин (Lily Irvine), яку він навчив літати, і вона стала першою жінкою-пілотом в Англії. Незабаром молодята від’їжджають в Америку, де багато і успішно літають. Проте Мартіна все більше цікавить технічна сторона. Він багато винаходить і отримує немало патентів на свої винаходи, багато з яких пробував пізніше застосовувати і у своїх експериментальних автомобілях.

Першим проектом автомобіля став в 1926 році “The Dart”, створений спільно з Майлзом Карпентером : дуже компактний автомобільчик розміром з Austin 7 з чотирициліндровим рядним движком повітряного охолодження від мотоцикла. Машинки планувалося продавати як набори для самостійного складання, розсилаючи їх в ящиках поштою, але “не зрослося”.

Мартін, у дусі передових віянь 1930-40-х років, був апологетом задньомоторної схеми і більшість його прототипів побудована саме із заднім розташуванням двигуна. Також він “просував в маси” вагонне компонування. Цілком можливо, що його проекти вплинули на молодого радянського конструктора Юрія Аароновича Долматовського, який багато років просував подібні конструкції в СРСР (і приблизно з тим же успіхом, що і Мартін в США).

У Другу світову Мартін служить в транспортних частинах. Помер він у 1956 році.

Від Dart-Vasia

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *