Рейтинг вітчизняних автомобілів, які за останню чверть століття так і не зайняли свого місця на ринку. Деякі моделі губить нежиттєздатна конструкція, інші – неконкурентоздатна ціна, треті – і те, і інше. Найобразливіше, коли, здавалося б, цілком пристойний автомобіль просто з’являється невчасно. І таких прикладів в останні десятиліття теж було немало. Втім, і моделі-невдахи залишили свій слід в історії, пише zr.ru.

1-е МІСЦЕ

ЗІЛ-4102, 1989

20140522_01

Перебудова, ХIХ партійна конференція КПРС. Саме її делегатам уперше показували цей автомобіль – новий флагман радянської автоіндустрії. Інженери і дизайнери ЗІЛа підготували два революційних для заводу досвідчених зразка з несучим кузовом і незалежними підвісками. Агрегати, правда, залишилися колишні. На заводі машини прозвали іменами лідера країни і першої леді – “Михайло Сергійович” і “Раїса Максимівна”. Час для такого проекту виявився непідходящий – у країни були інші проблеми.

2-е МІСЦЕ

ГАЗ-3105 “Волга”

20140522_02

Замість безвинно убитої у боротьбі з привілеями “Чайки” автозавод Горького запропонував новий представницький автомобіль з множиною свіжих для ГАЗу, та і для усієї галузі, рішень. Мотор V8 об’ємом 3,4 л з карбюратором або уприскуванням розвивав близько 170 к.с., передбачили автоматичну коробку передач і навіть повний привід. Кузов виглядав досить сучасно. Машину декілька років випускали, по суті, штучно, для звичайних споживачів вона була непомірно дорогою.

А ті, хто купував не за свої, вже розкуштували імпортні моделі за ціною цілком нормальною у порівнянні з ГАЗ-3105. Нині машинами цікавляться колекціонери.

3-е МІСЦЕ

“Автокам-рейнджер”, 1990

20140522_03

Магічне словосполучення “спільне підприємство” – одна з надій на швидку, але кардинальну перебудову радянської промисловості. Маловідома британська фірма FSV разом з ще менш відомою асоціацією “Автокам” взялася налагодити на недобудованому тракторному заводі в Елабузі виробництво утилітарних автомобілів з кузовом з пластика на просторовій рамі і з агрегатами “Форд”. Дрібносерійні машини з імпортними комплектуючими очікувано виявилися недешевими, особливо з урахуванням скаженої інфляції.

У Елабузі зібрали півсотні “Рейнджерів”, потім виробництво намагалися розгорнути в Мендєлєївську і Пермі. Але і вітчизняні мотори проект не врятували. Наклад “Рейнджерів” залишився мізерним.

4-е МІСЦЕ

“Шевроле-блейзер”, 1994

20140522_04.

Компанія “Джі-Ем” прийшла на багатостраждальний завод в Елабузі з бразильським варіантом американського вседорожника. Росіянам запропонували задньо- і повноприводні версії з чотирьох- і шестициліндровим моторами потужністю 106 і 180 к.с. відповідно. “Дешевий” “Блейзер” коштував 22 000 доларів, дорогий – 39 500. За ці гроші можна було придбати цілком пристойний уживаний імпортний вседорожник або три-чотири “Ниви”.

Ринкові позиції “Блейзера” погіршив пов’язаний з дефектами однієї з машин скандал, який фірма незграбно довела через пресу до загального зведення. За пару років випустили всього 3780 автомобілів.

5-е МІСЦЕ

Іж-2126 4×4, 1994

20140522_05

Повноприводні “Оди” з’явилися ще на самому початку 1990-х стараннями іжевських майстрів тюнингу. На прототипах пробували мотори ВАЗ, УЗАМ, потім “Хенде”. Створили навіть варіант з незалежною задньою підвіскою. З часом цими роботами зацікавився завод, і на рубежі 2000-х навіть почав дрібносерійне виробництво найпростішої версії “Іж -2126 4×4” – з вітчизняним мотором і нерозрізним мостом ззаду. Здавалося б, мрія вітчизняного споживача! Ось він, недорогий повноприводний автомобіль з п’ятидверним кузовом.

Але попит на застарілі і ненадійні “Іжи” нестримно падав. Конкуренти наставали широким фронтом, і врятувати марку не зміг навіть повноприводний автомобіль.

6-е МІСЦЕ

АЗЛК-2142r5 “Іван Калита”, 1998

20140522_06

Керівництво московського заводу в другій половині 1990-х доклало усі зусилля, щоб занапастити місткий, непогано керований, недорогий “Москвич-2141”. Чималу роль в цьому зіграли подовжені (а потім і навпаки – урізані) версії, не потрібні ні чиновникам, яким їх адресували, ні, тим більш, звичайнішим покупцям. На вершині сходів в нікуди стояв наддовгий “Іван Калита” з мотором “Рено”, решіткою радіатора в стилі радянського електросамовара і світлим недоладним салоном.

Обіцянки налагодити випуск серійних повноприводних машин прозвучали фіналом сумного анекдота про те, хто довший в папугах.

7-е МІСЦЕ

ГАЗ-3111, 1998

20140522_07

Один з багатообіцяючих проектів кінця 1990-х. На нього покладали надії і заводчани, і прихильники марки. Абсолютно новий кузов, помітно перероблені підвіски, уприскові мотори ЗМЗ, в перспективі – дизель. Паралельно, до речі, показували передньо- і повноприводні зразки ГАЗ-3103 і – 3104. “Волгу” ГАЗ-3111 навіть почали випускати малою серією. Але в машинах було багато недопрацювань. Державні структури віднеслися до новинки з недовірою.

Крім того, за ті гроші, що просили за “Волгу”, можна було купити цілком пристойний імпортний автомобіль, хай і розмірами поменше. Що і робили рядові споживачі.

8-е МІСЦЕ

“Ведмедик”, 1999

20140522_08

Створений на залишках радянського Мінавтопрома “АСМ-холдинг” у пошуках заняття розрекламував народний автомобіль, який, за запевненнями ідеологів моделі, можна збирати на маленьких заводах і мало не в гаражах. У НАМІ зробили зразок із невдало виклеєним склопластиковим кузовом на просторовій рамі і з агрегатами стандартної “Оки”. Ще декілька років на виставках показували прототипи, що розрослися для моторів “Таврії”, у тому числі ландо, пікап і навіть бензоелектричний варіант з мотор-колесами.

Але незабаром розмови про нове диво вітчизняного автопрома припинилися.

9-е МІСЦЕ

“Кінешма”, 1999

20140522_09

Ще один народний автомобіль, що не реалізувався. Творіння кінешемскього заводу “Автоагрегат” оснащували примітивним кузовом, мотоциклетними моторами в 11-13 к.с. (російським і американським, вживаним в основному на газонокосарках), коробкою передач з послідовним перемиканням. Віз, який насилу розвивав 50 км/год, адресували небагатим громадянам і інвалідам (вони у нас, на жаль, теж люди малозабезпечені). Але навіть оголошена ціна в тисячу доларів не викликала ажіотажу.

Говорили, що декілька машин продали в Іспанію для перевезення ящиків з мандаринами від плантації до вантажівки. Цей епізод став найяскравішим в житті “Кінешми”.

10-е МІСЦЕ

“Шевроле-Вива”, 2003

20140522_10

Недорога іномарка російського виробництва з шанованим ім’ям, 1,8-літровим мотором в 125 к.с. і в хорошій комплектації. Здавалося, саме цього з нетерпінням чекали споживачі. Готуючи до виробництва в Тольятті “Опель-Астра”, знятий з виробництва в Німеччині, керівництво “Джі-Ем-АВТОВАЗ” обіцяло конкурентоздатну ціну. Ціна ж виявилася як у сучасніших моделей того ж класу. Виробництво йшло декілька років, але в мізерних кількостях. Не врятувала і “Віва Адреналін” з обвісом порогів, модними дисками і спойлерами.Всього побудували близько 3500 екземплярів.

11-е МІСЦЕ

“Фіат-Албеа”, 2007

20140522_11

Цю модель теж збирали в Елабузі Седан з 77-сильним мотором об’ємом 1,4 л був позбавлений помітних недоліків – як, втім, і переваг. У найближчих конкурентів за таку ж ціну все начебто те ж саме, але, як правило, трохи краще. Позначилося, ймовірно, і недовіра до марки, чиє минуле несерйозне відношення до ринку перешкодило створити нормальну сервісну мережу.

12-е МІСЦЕ

“Волга-Сайбер”, 2008

20140522_12

Як і “Шевроле-Вива”, автомобіль цілком пристойний, хай і затісний для свого класу. Був навіть варіант з мотором 2,4 л і “автоматом”. Але заманити чиновників вітчизняною емблемою було вже неможливо. Інші переважно віддавали перевагу сучаснішим моделям, хай і не таким переконливим зовні. Життя непопулярному автомобілю продовжила програма утилізації і пов’язані з нею знижки, але – ненадовго.

13-е МІСЦЕ

“ТагАЗ-Вега”, 2009

20140522_13

Гучно представлений автомобіль з цілком пристойним салоном і 124-сильним двигуном дуже непогано показав себе на перших тестах. Та і довіра до Таганрозького автомобільного заводу, що випускав популярні седаны “Хенд-е”, у покупців була. Але незабаром, після початку виробництва, ТагАЗ звинуватили в несанкціонованому копіюванні “Шевроле-Лачетті”. Скандал вщух, але модель робити перестали.

Від Oksana

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *